Урок української літератури. І.Франко "Мойсей" (10 кл.)

ТЕМА. Релігійний і мистецький аспекти філософської поеми Івана Франка «Мойсей» як заповіту українському народові

МЕТА. Ознайомити учнів з геніальним твором Франка, розкрити зміст і духовне багатство поеми, допомогти учням усвідомити монументальність образу Мойсея — народного проводиря і пророка; розви­вати навики аналізу поетич­них творів; прищепити зацікавлення до Біблії та біблійних сюжетів; на основі прологу до поеми виховувати почуття національної гідності, любові до України.                                                                        

УЧНІ ПОВИННІ ЗНАТИ:

§  зміст геніального твору І.Я.Франка «Мойсей»;

§  у чому полягає монументальність образу Мойсея – народного пророка;

§  значення фразеологізмів «неопалима купина», «манна небесна».

УЧНІ ПОВИННІ ВМІТИ: 

§  розкривати  духовне багатство поеми;

§  аналізувати образ Мойсея через призму надбань світового мистецтва;

ТИП УРОКУ. Урок – лекція.

ХІД УРОКУ

ЕПІГРАФ

Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї.                                                                                                                       

                               І. Я. Франко.                                        

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

      Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати творчість Івана Франка, але ще на початку вивчення теми  ви отримали завдання: підготувати презентацію на тему: «Життя і творчість І.Я. Франка». Зараз ми послухаємо тих учнів, які  на сьогодні уже готові  виступити.

      Розгляд та аналіз учнівських презентацій «Життя і творчість Івана Франка».

IІ.       ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

                               Тема уроку: «Релігійний і мистецький аспекти філософської поеми Івана Франка «Мойсей» як заповіту українському народові». Ознайомтесь, будь ласка, з цілями нашого уроку.

ПОВИННІ ЗНАТИ:
* зміст геніального твору І.Я.Франка «Мойсей»;
* у чому полягає монументальність образу Мойсея – народного пророка;
* значення фразеологізмів «неопалима купина», «манна небесна».
 ПОВИННІ ВМІТИ: 
* розкрити  духовне багатство поеми;
* аналізувати образ Мойсея через призму надбань світового мистецтва.

               Епіграфом уроку я пропоную взяти слова:  «Все, що мав у житті, він віддав для одної ідеї, і горів, і яснів, і страждав, і трудився для неї». Я не вказую, хто є автором цих рядків, ви про це дізнаєтесь у кінці уроку. А зараз за допомогою метода ПРЕС висловте  думки, які у вас викликали ці рядки. Про кого, на вашу думку, це було сказано. Доведіть.

III.     СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Ждуть і вірять, що скоро до них

Заговорить Мойсей України.

А Мойсея нема… (Дмитро Павличко).

1. Розкриття суті релігійного та мистецького аспектів.

            Образ біблійного пророка Мойсея дуже широко використовується і в літературі, і в музиці, і художниками. Тому він має бути якнайширше обговорений та проаналізований, бо без цих знань, неможливе достовірне трактування твору. Тому пропоную вам розглянути образ Мойсея через призму релігійного та мистецького аспектів:

а) Релігійний аспект ми будемо трактувати опираючись на зміст Книги Старого Заповіту, а саме – П’ятикнижжя Мойсеєвого. Мистецький – через ознайомлення з творами Мікеланджело та Мирослава Скорика.

Хто ж такий Мойсей? Звісно, першим джерелом, до якого ми можемо звернутися за поясненням, є «Біблія».

Мойсей народився в сім'ї єврея. Мати три місяці ховала сина від єгиптян. Бо на той час єврейський рід настільки розрісся, що фараон, щоб зменшити їх чисельність,   наказав убивати усіх єврейських первістків. Та коли далі ховатися було неможливо, вона взяла кошик, обсмолила його, поклала туди немовля і по­ставила кошик в очереті, на березі річки. А сестра немовляти Маріам спостерігала здалеку, що буде далі.

Фараонова дочка з служницями прийшла купатися сюди. По­бачивши кошик, вона повеліла дістати його. Коли побачила немовля, яке плакало, їй стало шкода його. Вона сказала: "Це з єврейських дітей". Маріам підійшла до неї і запитала: "Може, по­шукати для немовляти годувальницю з євреїв?"

Царівна сказала: "Так, іди і пошукай".

Маріам пішла і привела матір. Царівна сказала їй: "Візьми це немовля і годуй його мені: я платитиму тобі". Та погодилася з ве­ликою радістю. Коли немовля підросло, мати привела його до царівни. Царів­на взяла його до себе, і він був у неї замість сина. Вона дала йо­му ім'я Мойсей, що означає: "вийнятий з води".

Мойсей виріс при царському дворі і був навчений усякої мудро­сті єгипетської. Але він знав, що він єврей, і любив свій народ. Одного разу Мойсей побачив, що єгиптянин б'є єврея. Він засту­пився за єврея і вбив єгиптянина. Іншого разу Мойсей побачив, як єврей б'є свого співплемінника. Він хотів було зупинити його, але той зухвало відповів: "Чи не хочеш ти і мене вбити, як учинив це з єгиптянином?!" Мойсей злякався, зрозумівши, що про його вчинок довідалися. Тоді він утік з Єгипту в іншу країну, в Аравію. Оселився у священика Іофора, одружився з його дочкою Сепфорою і пас його отари.

Одного разу Мойсей зайшов з отарою далеко і був біля гори Хорив. Там він побачив терновий кущ (купину), який горів і не згорав.  Мойсей вирішив підійти ближче і подивитися, чому кущ не зго­рає. Тут він почув голос із середини куща: "Мойсею! Мойсею! Не підходь сюди; зніми взуття з ніг, тому що місце, на якому ти стоїш -  свята земля."

Мойсей закрив лице своє, тому що боявся подивитися на Бога.

Господь сказав йому: "Я побачив страждання народу Мого в Єгипті, почув волання його і йду визволити його від руки єгиптян і ввести у землю Ханаанську. Іди до фараона і виведи народ Мій з Єгипту". При цьому Бог дав Мойсееві силу творити чудеса. Ос­кільки ж Мойсей заїкався, то Господь дав йому в помічники бра­та його Аарона, який мав говорити замість нього.

Кущ, який не згорав у вогні і який бачив Мойсей при явленні йому Бога, отримав назву: "неопалима купина". Він відображав собою стан обраного єврейського народу, гнобленого і невмирущо­го. Він був також прообразом Божої Матері, Яку не опалив во­гонь Божества Сина Божого, коли Він зійшов через Неї з неба на землю, народившись від Неї.

Мойсей прийшов у Єгипет. Поговоривши зі старійшинами єврейського народу, Мойсей і Аарон пішли до царя єгипетського і від імені Божого зажадали від нього, щоб він відпустив євреїв з Єгипту.

Фараон відповів: "Я не знаю вашого Бога і народу єврейсько­го не відпущу", -  і наказав ще більше гнобити євреїв.

Тоді Мойсей, за велінням Божим, навів на Єгипет послідовно десять кар.

Так, за словом Мойсея, во­да в річках, озерах і криницях перетворювалася на кров; з’явилося багато жаб, вошей, рої мух, на людей та тварин нападала моровиця, з’являлися гнояки ; град і са­рана нищили рослинність; настала триденна пітьма по всьому Єгипту. Але, незважаючи на такі лиха, фараон усе ж не від­пускав євреїв. Він, починаючи з другої кари, кожного разу закли­кав Мойсея, просив його помолитися Господу і зупинити стихійне лихо, обіцяючи відпустити євреїв; та як тільки кара припинялася, фараон знову ставав жорстоким і відмовлявся відпустити їх. Тоді настала остання, десята, найстрашніша кара. Перед десятою карою Господь повелів євреям вибрати для кож­ної сім'ї однорічне ягня та його кров'ю  вима­зати одвірки і перекладини в дверях.  Євреї так і вчинили.

Тієї ночі ангел Господній уразив усіх первістків у Єгипті, від людини до худоби. Він пройшов тільки мимо тих домів, на две­рях яких було зроблено знак кров'ю. По всьому Єгипту піднявся плач. Фараон покликав тоді Мойсея і повелів йому якнайшвидше йти з народом єврейським з Єгипту.

Як тільки євреї висту­пили з Єгипту, перед ними з'явився стовп, який удень був у ви­гляді хмари, а вночі -  вогненним.  Він вказував їм шлях.

День визволення євреїв від єгипетського рабства залишився на­завжди пам'ятним для них. Господь установив у цей день головне старозавітне свято, яке Він назвав Пасхою.   Слово "Пасха" означає: проходження мимо, чи визволення від біди (губитель про­йшов повз єврейські житла).

Євреї, вийшовши з Єгипту, вирушили до Червоного моря. Єгиптяни ж, поховавши померлих первістків, стали жалкувати, що відпустили євреїв. Фараон, зібравши військо з колісницями і вершниками, кинувся наздоганяти євреїв. Наздог­нав їх біля морського берега. Побачивши позад себе грізні полчи­ща фараона, євреї жахнулися. Замість того, щоб просити у Бога допомоги, вони заремствували на Мойсея за те, що той вивів їх з Єгипту. Підбадьорюючи їх, Мойсей у душі своїй молився Богу. Господь почув його молитву. Стовп у вигляді хмари став позаду євреїв і сховав їх від єгиптян. Господь сказав Мойсеєві: "Візьми жезл твій, простягни руку твою над морем і розділи його". Мойсей простяг руку свою з жезлом над морем, і підняв Господь дуже сильний східний вітер на всю ніч, і розступилися води. І пішли євреї по сухому дну, вода ж стояла, наче стіни, праворуч і ліво­руч. Єгиптяни погналися за євреями дном морським і вже досягли середини моря. В цей час євреї вийшли на другий берег. Мойсей знову, за велінням Божим, простяг руку свою над морем. Вода морська злилася і вкрила колісниці і вершників усього війська фа­раона й потопила єгиптян.

Під час подорожі євреїв з Єгипту в землю обітовану Господь со­творив багато й інших чудес.

Коли у них закінчився весь хліб, узятий з Єгипту, Господь послав їм хліб з неба - манну. Вона була схожа на білі мале­сенькі крупинки, чи на дрібний град, і мала смак хліба з медом. Назву манна цей хліб отримав тому, що коли євреї побачили йо­го уперше, то запитували одне одного: "мань-гу" (що це?), Мой­сей відповів: "Це хліб, який Господь дав вам для їжі".

Від Червоного моря євреї весь час ішли пустелею. Вони зу­пинилися табором біля гори Синай (Синай і Хорив - дві  вершини однієї і тієї самої гори.) Тут Мойсей зійшов на гору, і Господь сказав Свій закон у десяти заповідях.

За велінням Божим Мойсей зійшов на гору і пробув там сорок днів і сорок ночей. Бог дав йому дві скрижалі, тоб­то кам'яні дошки, на яких було написано десять заповідей.    Ось ці заповіді:

1.  Я Господь, Бог твій; нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене.

2.  Не сотвори собі ідола, і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі долу, і що у воді нижче землі; не по­клоняйся їм і не служи їм.

3. Не вимовляй ім'я Господа Бога Твого марно.

     4. Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість днів працюй і роби всю працю свою, а день сьомий — субота (свято) Господу Богу Твоєму.

5.  Шануй батька твого і матір твою, щоб тобі було добре і щоб продовжувалися дні твої на землі.

6.  Не вбивай.

7. Не чини перелюбу.

8. Не кради.

9. Не свідчи неправдиво на ближнього свого.

10. Не бажай дому ближнього твого, не жадай дружини ближнього твого, ні поля його, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що у ближнього твого.

     Коли побачив народ, що Мойсей загаявся зійти з гори, то звернулися з проханням до Аарона: «Устань і зроби нам Богів, що будуть ходити перед нами, бо Мойсея немає, і ми не знаємо, що трапилось з ним.». Аарон наказав зібрати усе золото, вкинув його у вогонь. Із золота виплавилося теля, якому люди хотіли вклонятись, при цьому порушуючи другу заповідь: Не сотвори собі ідола, і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі долу, і що у воді нижче землі; не по­клоняйся їм і не служи їм.

Коли побачив це Мойсей, то дуже розгнівався і розбив скрижалі.

Наступного дня Мойсей сказав людям, що вони згрішили і він іде до Господа, щоб окупити їх гріх. Бог пробачив людям і дав пророку нові скрижалі.

  Від гори Синай євреї рушили до землі обітованої (Ханаанської). На шляху вони не один раз ремствували. Господь карав їх за це, але після молитов Мойсея милував їх.

Коли ж євреї підійшли до межі обітованої землі, то за велінням Божим послав Мойсей людей видивитися зем­лю обітовану. Було обрано дванадцять людей, по одному з кожно­го коліна. Серед обраних були Халев, від Іудиного коліна, й Ісус Навин, від коліна Єфремового.

Посланці пройшли усю землю і, оглянувши її, повернулися че­рез сорок днів. Вони принесли із собою зрізану там виноградну гілку з гроном ягід, яке було таким великим, що її довелось нести на жердині двом чоловікам. Вони принесли також гранатові яблу­ка і смокви. Усі вони хвалили родючість землі. Та десятеро з два­надцяти посланих (окрім Халева та Ісуса Навина) підбурювали людей, вони казали: "Народ, що живе в тій землі, сильний, і міста великі, і міцно укріплені... не можемо ми йти супроти народу то­го, він сильніший за нас. Там ми бачили таких велетнів, що перед ними ми не більші, ніж сарана".

Тоді євреї підняли галас, ремствуючи на Мойсея й Аарона, і ка­зали: "Навіщо Господь веде нас у землю цю, щоб ми впали від ме­ча? Наші дружини і діти стануть здобиччю для ворогів. Чи ж не краще нам вернутися в Єгипет?"

Ісус Навин і Халев умовляли народ не повставати проти волі Господа, бо Сам Господь допоможе заволодіти землею, обітованою (обіцяною) Богом їхнім батькам.

Та євреї змовлялися побити камінням Мойсея, Аарона, Ісуса На­вина і Халева та поставити нового начальника і повернутися назад.

Тоді слава Господня у вигляді хмари з'явилась у скинії, перед усім народом. І сказав Господь Мойсееві: "До яких пір цей народ буде не вірити Мені при всіх знаменнях, які Я йому вчинив? Ска­жи їм від імені Мого: як говорили ви голосно Мені, так Я і зро­блю вам. У цій пустелі помруть тіла ваші, і всі ви, хто ремству­вав на Мене, не увійдете в землю, на якій Я клявся поселити вас, окрім Халева та Ісуса Навина. Завтра ж повертайтесь і йдіть в пу­стелю до Червоного моря. Дітей ваших, про яких ви казали, що вони стануть здобиччю ворогів, Я введу туди, а ваші тіла помруть у цій пустелі. За числом сорока днів, протягом яких ви оглядали землю, ви будете нести покарання за гріхи ваші сорок років, рік за день, щоб ви узнали, що означає бути залишеними Мною".

І пішли вони кочувати 40 років в пустелях Аравії. Але весь цей час милосердний Господь не позбавляв їх Своєї ласки і посилав їм багато чудес.

За час сорокалітнього подорожування всі євреї, які вийшли з Єгипту дорослими, повмирали, крім Ісуса Навина і Халева. Наро­дилось нове покоління, якому було суджено вступити в землю обітовану. В останній рік подорожування помер і Мойсей. Перед своєю смертю він поставив вождем замість себе Ісуса Навина.

Господь допоміг Ісусові Навину ввести народ єврейський в землю обітовану.

Шлях сорокарічної подорожі ми можемо собі уявити за допомогою карти. На ній схематичними стрілочками зображено, як рухався Мойсей і єврейський народ до землі обіцяної (Ханаанської). Це територія сучасної держави Палестини.

З допомогою Божою Ісус Навин за шість років завоював усю землю обітовану і розділив її за жеребом між дванадцятьма колі­нами народу єврейського (ізраїльського). Ви можете побачити карту Палестини, розділеної між колінами ізраїльського народу.

Перед своєю смертю Ісус Навин заповідав євреям суворо берег­ти віру в істинного Бога і служити Йому в чистоті та щирості.

б) Робота над значенням фразеологізмів «неопалима купина» і «манна небесна». 

 «Неопалима купина» - відображає собою стан обраного єврейського народу, гнобленого і невмирущо­го. Він був також прообразом Божої Матері, Яку не опалив во­гонь Божества Сина Божого, коли Він зійшов через Неї з неба на землю, народившись від Неї.

      «Манна небесна» - хліб, даний Господом з неба. Вона була схожа на білі мале­сенькі крупинки, чи на дрібний град, і мала смак хліба з медом. Назву манна цей хліб отримав тому, що коли євреї побачили йо­го уперше, то запитували одне одного: "мань-гу" (що це?), Мой­сей відповів: "Це хліб, який Господь дав вам для їжі". Євреї і назвали цей хліб манною.

             в) Розглянемо мистецький аспект, який виявляється у

o   скульптурі

o   музиці

СКУЛЬПТУРА. Першоджерелом, до якого звертаються митці, працюючи над втіленням образу Мойсея у своїх творах, є «Біблія». Богдан Лепкий згадував: «Не міг я не здивуватись, дізнавшись, що Франко, який гарно знав Святе письмо, історію церкви, був непокірний святим канонам. Я інколи навіть забував, що він поет, можна було подумати, що він доктор святої теології».  Сам же Франко, відповідаючи на пряме питання: «Чи вірите ви у Бога?», - відповідав, що ні. Але атеїстом він теж не був.   Ми з’ясували, що поштовхом до ство­рення образу Мойсея Іваном Франком була не «Книга-книг». Виникає питання: що надихнуло письменника на створення цього геніального твору?

            Це була скульптура Мікеланджело — образ біблій­ного Мойсея, яку побачив І. Франко у 1904 році, перебуваючи в Італії. Франко дуже добре вловив задум геніального скульптора і у своїй поемі пішов його слідами — в підтексті твору заявив про велике державницьке майбутнє саме українського народу.

«Мойсей» Мікеланджело Буонаротті – один з найкращих творів великого     італійського скульптора, живописця і архітектора. Історія виникнення скульптури така. У 1513 році прихильники покійного папи Юлія  II  замовили Мікеланджело гробницю,  на  якій повинен був стояти саркофаг з тілом, а оточувати саркофаг мали шість, фігур, на зріст значно більших від людини. Однією з цих фігур Мікеланджело вирішив зробити пророка Мойсея. Над скульптурою він працював протягом 1513-1516 років. Висота роботи - 2.55 метра.

Вазарі говорив про роботу з похвалою і визнанням: «Помимо красоты лица, имеющего поистене вид настоящего святого и грознейшего владыки, хочется, когда на него  смотришь, скрыть покрывалом это лицо, столь сияющее и лучезарное для всякого, кто на него смотрит; так прекрасно передал Микеланджело в мраморе всю божественность, вложенную Господом в этот святейший лик; не говоря уже о том, как прорезана и отделана одежда, ложащаяся красивейшими складками, и до какой красоты и какого совершенства доведены руки с мышцами и их костями и жилами и точно так же ноги, колени и стопы в особой обуви».

МУЗИКА

Ми розглянули як втілений образ у «Біблії» та у скульптурі, а тепер звернемося до музичного мистецтва.

У липні 2001 року на сцені Львівського державного академічного театру опери і балету

ім. С. Крушельницької пройшла міжнародна прем’єра опери Мирослава Скорика «Мойсей».

В цей період відбувалась знаменна подія — візит Папи Римського Івана Павла II в нашу країну — і тому на виставі було багато зарубіжних гостей. Прем’єра викликала величезний інтерес, бо її не тільки благословив Святіший Отець, а також вперше в історії незалежної України світський проект фінансував Ватикан.

Опера «Мойсей» розкриває інтернаціональну тему,— вважає автор — композитор М. Скорик, і вона торкається всіх народів, особливо тих, які борються за свою незалежність і будують свою країну.

    — Задум створення «Мойсея» я мав давно, — признався Мирослав Михайлович. — Його підказав мій батько — історик за фахом. Різні обставини не давали можливості здійснити задумане.

І коли директор Львівської опери Тадей Едер запропонував написати «Мойсея» для їх театру, то я згодився. Від самої ідеї до її втілення пройшло два роки. Були проблеми зі спонсорами, бо без них нині здійснити постановку важко. Едер стукав у всі двері. Навіть звернувся до помічника Української греко-католицької церкви Любомира кардинала Гузара. Саме він передав нашого листа Понтифіку. Папі Римському наша ідея створити оперу на біблійний сюжет сподобалась. В цій роботі бралo участь 250 чоловік, тобто майже вся трупа театру. А взагалі в проекті зайняті дві тисячі осіб. Костюми і декорації передають не тільки епоху XIII століття до нашої ери, а ще допомагають артистам розкрити зміст твору.  

 Прем’єру вирішили приурочити до приїзду Папи Римського Івана Павла II в Україну.

До речі, в оперному мистецтві до образу Мойсея зверталися чимало композиторів. Найвідоміший в світі твір Джаккино Россіні «Мойсей в Єгипті», написаний в 1818 році. В 1905 році викладач Міланської консерваторії Джакомо Орефіс створив свого «Мойсея». Класик модернізму Арнольд Шенберг почав писати оперу «Мойсей і Аарон» в 1931 році, а поставили її вже після смерті маестро в 1957 році в Америці.

      У великому доробку Мирослава Скорика — симфонічні твори, інструментальні п’єси, музика до вистав, естрадні пісні. В середині 60-х років він написав балет «Каменярі» за одноіменним твором І. Франка. В 1978 році Мирослав Михайлович закінчив і оркестрував незавершену оперу «На русалчин великдень» Миколи Леонтовича. Також М. Скорик писав музику для фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».

2. Трактування образу Мойсея Іваном Франком.

        Тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначен­ня і місця серед інших народів — одна з провідних у творчості поета. Особливо могутньо прозвучала ця тема в поемі «Мойсей». Письменник сам визначив основну ідею свого твору. Коли Франків сучасник Михайло Мочульський порадив йому написати книгу віршів, у яких би була висловлена «філософія життя», письменник відповів: «А тим часом я пишу поему, в якій будете мати філософію життя і політики». Тему твору письменник теж визначив сам: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, непризнаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».

У 1905 році поема І. Франка «Мойсей» побачила світ і силою свого змісту й проблематики приголомшила багатьох. Філософію політики тоді визначала революція 1905 року, яка фактично була першою українською національно-визвольною революцією, а якщо точніше: то першою спробою такої революції. Поема «Мойсей» прозвучала як філософсько-політичний заповіт Україні «Воздвигнуть свого Мойсея». Але виконати цей заповіт українці на той час не змогли. Вони змогли лишень побачити у самому Франкові Мойсея – але як поета. Тогочасна влада боялась, що Іван Якович (як Мойсей) поведе за собою народ до землі обітованої. Це стало причиною конфліктів. Коли святкували 25-річчя творчої діяльності письменника, то студенти вирішили зібрати кошти для Франка, але церква виступила проти цього, оскільки публічні порівняння Франка з Мойсеєм вважала гріхом.

Чому ж І.Франко звернувся саме до образу Мойсея?  Можливо, тому, що не знайшов в українській історії достойної кандидатури. Та письменник но-новому переосмислив біблійний сюжет: він застерігає майбутнього пророка, як він не повинен себе вести (зважаючи на український менталітет).

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

   Клоуз-тест – це тест-доповненя. 

1. Образ Мойсея ми розглядали через призму двох аспектів…(релігійного та мистецького ).

2. Твір Ф.Я. Франка «Мойсей» не є сліпим наслідуванням біблійного сюжету… (, бо основною темою поеми є смерть Мойсея як пророка, непризнаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а власне Франкова, хоч і основана на біблійнім оповіданні).

3. Іван Якович звернувся саме до образу Мойсея… (, бо не знайшов достойної кандидатури серед українців).

4. Письменник поклав у основу твору філософію… (життя і політики).

5. Вибору саме такої філософії сприяла… (Спроба національно-визвольної революції 1905 року).

6. До образу Мойсея (крім І. Франка) звертався…  (  Джаккино Россіні «Мойсей в Єгипті», Джакомо Орефіс «Мойсей», Арнольд Шенбергоперу «Мойсей і Аарон», Мирослав Скорик опера «Мойсей», Мікеланджело Буонаротті скульптура «Мойсей»).

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—Скласти цитатний план поеми.

—Підготуватись до характеристики образів твору.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Звернемося ще раз до епіграфа уроку. Ці рядки належать самому Іванові Франку. Як ви вважаєте, кому вони адресовані і що означають?

    А завершити наш урок я б хотіла такими рядками:

Ти мій рід, ти дитина моя,                                         

Ти вся честь моя й слава,

В тобі дух мій, будуще моє,

І краса, і держава.

Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав

У незламнім завзяттю,

Підеш ти у мандрівку століть

З мого духу печаттю.

Але ні, не самого себе

Я у тобі кохаю;

Все найкраще, найвище, що знав,

Я у тебе вкладаю.

Я б хотіла, щоб кожен із нас залишив по собі такий слід-печать і такий вклад, щоб за нього ніколи не було соромно.