Експрес-інформація «Цікаві факти про Тараса Шевченка»

Про життя та діяльність одного з найвідоміших українських діячів Тараса Григоровича Шевченка можна прочитати у будь-якому шкільному підручнику. Розглянемо ж цікаві факти про Тараса Шевченка з його біографії, деякі з яких ви вже знаєте, а деякі ніколи не зустрічали.

Тарас Григорович Шевченко — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф.

Цікаві факти із життя Тараса Шевченка є і в біографії, а цікаві перекази очевидців про деякі випадки та ситуації в житті Шевченка також є пізнавальними, оскільки їх не зустрінеш в біографії.

9 березня 1814 року у родині простих селян-кріпаків народився Тарас Шевченко, якого небезпідставно вважають основоположником літературної української мови.

Дитинство Шевченка пройшло в його рідному селі Моринці Київської губернії. Тарас дуже рано осиротів і сповна відчув на собі всю гіркоту кріпосного життя. Основна освіта українського митця тривала лише два роки. Її він здобув у церковно-прихожанській школі у сільського дяка.

У 1828 році він почав служити у поміщика Енгельгардта. В цей час юнак почав проявляти непогані здібності до малювання, тому пан зробив з нього свого особистого живописця і навіть відправив Тараса на навчання до художника В. Ширяєва.

У 1836 році відбулося знайомство Тараса Шевченка з такими видатними людьми того часу, як Брюллов, Григорович, Жуковський. Вони задалися метою звільнити юного художника від кріпацтва. У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського і продав його за 2500 рублів. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв.

Без участі культурних діячів Російської імперії, Шевченко, скоріш за все, ніколи б не вибрався з ролі кріпака-живописця. Так вважають деякі російські історики.

У 1840 році вийшов його перший збірник віршів «Кобзар». Найбільш відомою книгою Шевченка звичайно ж є "Кобзар", якій присвячено цілий музей у Черкасах (єдиний на весь світ у своєму роді). Зібрані у "Кобзарі" вірші перекладені на понад сотню мов світу. Більше ніж 8 мільйонів копій - таким був тираж книги за часів радянського союзу, а за часів життя автора перевидавалася 4 рази.

1845 року Шевченко створює 12 картин, вартість яких становила 5 рублів сріблом.

У 1846 році Тарас Шевченко став членом таємного політичного товариства, за що в 1847 році був засланий в Орську фортецю. Його амністували після смерті Миколи I.

Тарас Шевченко був дуже різносторонньою особистістю. Не зважаючи на свої яскраві націоналістичні та патріотичні переконання, він перебував у друзях багатьох знатних росіян.

Перебуваючи у членстві Кирило-Мефодіївського товариства, Шевченко висував ідеї автономного статусу України та інших слов'янських держав, і столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто Київ, а не Москву.

         Причиною заслання Шевченка до Оренбурга рядовим були його неприйнятні для Миколи І висловлювання. Окрім цього, поету було заборонено займатися творчістю. Однак цю заборону він ігнорував. Саме у Оренбурзі Тарас Григорович написав більшу частину своїх повістей. Це стало можливим завдяки добродушності російських офіцерів, яким підпорядковувався письменник.

         Лише на письменництві творчість видатного українця не закінчувалася. Він захопився ліпленням та гравіруванням наприкінці свого життя.

У 1861 році Шевченко за свій рахунок видав тиражем 10 тисяч примірників складену раніше брошуру, по якій українці могли вивчати основи грамоти в безкоштовних недільних школах. Це був «Буквар», який вважається основою літературної української мови.

Останні дні свого життя Шевченко провів у Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі. Проте за день до своєї смерті, у свій день народження, 9 березня, поет попрохав свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб у разі його смерті похорон відбувся у місті Канів. Останнє бажання видатного митця виконали лише через два місяці. 

10 березня 1861 року Шевченко помер.

Вклад Тараса Шевченка в розвиток української літератури і мови вважається одним з найбільш цінних за всю історію України. Українському поетові Тарасу Шевченко встановлено близько 1200 пам’ятників по всьому світу. Більшість із них знаходиться на західній Україні.

Пам’ять великого українського поета і прозаїка прославляють не тільки численні пам’ятники, але й об’єкти, названі його ім’ям. Так, одним з найбільш незвичайних є, наприклад, кратер Шевченко на Меркурії.

ЗОВНІШНІСТЬ ШЕВЧЕНКА Ось як описували сучасники зовнішність 29-літнього Шевченка: молодий, здоровий, середнього зросту, широкоплечий, міцно збудований. Його кругле виголене обличчя було прикрашене бакенбардами, волосся вистрижене по-козацькому, але зачесане назад. Він був темний блондин, з його лиця пробивалася відвага, в темно-сірих невеличких очах світилися розум та енергія. Голос у нього був м’який, в ході й рухах — зосередження. При першій зустрічі із ним у ньому не примічалося нічого привабливого, навпаки, він здавався холоднуватим, сухим, хоч і простим, приступним. До людей ставився спершу недовірливо і перед першим-ліпшим не відкривав своєї душі, особливо бував замкнутий супроти тих, хто добивався викликати в нього одвертість та щирість. Зате коли пізнавав чоловіка й відкривав у нім бодай одну гарну рисочку, прив’язувався до нього, а як знаходив у тій людині взаємність, віддавався йому цілим серцем. Примітними рисами характеру були доброта, м’якість, навіть делікатність, що суперечило його суворій масці, незвичайна простота, природність, безкорисливість, навіть саможертовність. На кривду й несправедливість його серце запалювалося гнівом і вибухало, немов вулкан, — тоді він міг бути й несамовитим. З бідними ділився останнім.